Про конфліктність, яку ми переживаємо….

Вбивство Аміни Окуєвої – це приклад того, наскільки українські інституції здатні запобігати таким вбивствам. Аміна – особливий приклад активістки та військовослужбовця чеченського походження з принциповими політичними поглядами. Це велика трагедія і втрата для сім’ї та всієї України.
Очевидно, що вона не була зручною для країни-агресора, а також для влади Ічкерії, тому версій мотивів вбивства може бути багато, і всі вони мають логіку. Проте є питання до роботи українських спецслужб. Їх інституційна діяльність не відповідає запитам того стану нашої держави, в якому вона перебуває. Війна, часті теракти, вбивства – це цілий ланцюг подій, який є викликом для того, щоб більше професіоналізовувати наші спецслужби. Не впевнений, що державна політика сприяє цьому, немає достатньої винагороди людям, які постійно ризикують своїм життям. Очевидно, що суспільство має розуміти, що за безпеку потрібно платити і немало. Треба порушувати питання про винагороду для всього силового блоку, а також  якісного виконання ними своїх обов’язків.
Вбивство Сергія Самарського
Сергій Самарський був політиком з проукраїнською позицією, в 2014 році перебував у полоні російських найманців. Але коли в країні збройний конфлікт, то цінність людського життя, на жаль, падає. Якщо раніше можна було говорити про те, що силою вирішувались конфлікти бізнесові чи в кримінальних колах, а політичні альтернативними шляхами, то сьогодні дуже легко приймається рішення про фізичне усунення людини з політики. І Україна в цьому не є виключенням. Так відбувається і в інших країнах зі збройними конфліктами. Рівень безпеки та питання цінності життя стрімко падають. Дуже прикро, проте такі реалії життя. В мирній країні одна смерть – це трагедія, в країні, де йде війна – це статистика. Ми звикли щоденно чути про смерті в зоні АТО і звикаємо до такої статистики, а питання людського життя починає девальвуватися.
Вбивства є наслідком того рівня конфліктності, який ми зараз переживаємо. Потрібно розуміти, що політика стає токсичною. Тому важливо, наскільки наша правоохоронна система буде здатна розслідувати ці вбивства та давати відповіді суспільству про причини тих чи інших подій. Інституційна ефективність правоохоронної системи мусить мати місце, інакше це дуже небезпечно для базових цінностей держави.
Суспільство почне дистанціюватися від ризиків та небезпеки і ставитиме більш аморфним й пасивним щодо участі в політикумі. Це дуже недобра тенденція,тому що вона є передумовою для згортання прав свобод, але водночас це зручний сценарій розвитку подій для різних груп впливу, які мають ресурси і здатність контролю над тими чи іншими процесами. При такому розвитку подій суспільство не буде здатне випрацьовувати «антидот», адже питання безпеки є одним із базових для людей.
Відтік людей за кордон, занурення у свої проблеми, дистанціювання від усіх політичних процесів – це дуже зручний фон для формування такої диктатури, не побоюсь цього слова.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *